ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТА ПОРЯДОК ПОДАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТАТТІ

1. Технічні вимоги. Стаття повинна бути надана в форматі текстового редактора Microsoft Word. Мова статті: українська, англійська. Формат аркуша – А4, розмір полів – верхнє – 2 см, ліве та праве – по 2 см, нижнє – 2 см. Весь текст статті розмір шрифту – 10, тип шрифту – Times New Roman, міжстроковий інтервал – 1. Абзацний відступ – 0.5 см. Вирівнювання тексту по ширині, нумерація сторінок не ведеться. Жирність та курсивність, шаблони та стилі, гіперпосилання та елементи автоматизації не використовуються.
Шаблон оформлення статті.

2. Стилістичні погодження

Слід дотримуватися правила про мінімальні зміни в шрифтовому та стильовому оформленні сторінки для того, щоб максимально уникнути різнорідності макета і зберегти єдиний стиль журналу.
Не допускається закінчення сторінки одним або декількома пустими рядками, за винятком початку абзацу та кінця статті.
Не допускається починати сторінку незакінченим рядком (переноси в останньому рядку заборонені).
Ілюстрації мають бути підготовлені та масштабовані таким чином, щоб розміри букв тексту на ілюстраціях не перевищували розмір букв основного тексту статті, також ілюстрації повинні бути розташовані строго в межах друкованого поля книжкової орієнтації сторінки.
Не дозволяється підкреслювання в заголовках, підписах і надписах.
Не допускається використання виносок, ручного перенесення слів.
У переліку будь яких пунктів, оформлених у вигляді списку, використовується тире в кожному пункті.
Розмірність цифрових значень пишеться через фіксований пробіл після цифри (приклад: 5 мм, 100%).
Змінні формул та індекси до них, що зустрічаються в тексті, мають таке начертання: латинські – курсив; українські – звичайний; грецькі – звичайний і вводяться з клавіатури або символами з меню «Вставка», вставляти їх як об’єкт Equation рекомендується тільки в тому випадку, якщо змінна має подвійний або більший індекс.
Функції, що зустрічаються в тексті, такі як sin, cos, tg, ln, lg, min, max, const і т.д, а також арабські і римські цифри мають накреслення – звичайний.
Не допускається використання розрядження та стискання літер у рядку.

3. Обсяг статті – від 5 до 20 сторінок (від 11 тис. знаків з пробілами без урахування анотацій, резюме та списку літератури).

4. Метадані.

У верхньому лівому куті аркуша друкується:
– Номер УДК. Індекс УДК (інструкція),
– JEL Classіfіcatіon (інструкція),
ДЛЯ КОЖНОГО АВТОРА:
– Ім’я та прізвище автора, науковий ступінь, вчене звання, місце роботи,
– E-mail,
– Ідентифікатор ORCID автора.
– Ідентифікатор ROR місця роботи автора (за наявності).
Назва статті.
Коротка анотація (750-820 знаків з пробілами) та ключові слова українською та англійською мовами.
Ключові слова – 7-9 слів.
Текст. Повинен мати такі виділені елементи:
– постановку проблеми та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями;
– аналіз останніх публікацій по проблемі;
– виділення невирішених раніше частин загальної проблеми;
– формулювання цілей дослідження (постановка завдання);
– матеріали та методи;
– виклад основних результатів та їх обґрунтування;
– висновки та перспективи подальших досліджень.
Ілюстрації мають бути оригінальними рисунками або фотографіями, розташовуватись у відповідних місцях тексту статті (після першого згадування) та мати послідовну нумерацію (Рис. 1, Рис. 2,…). Слід використовувати арабську нумерацію. Підпис розташовується під рисунком. Всі графічні компоненти рисунка, які були створені за допомогою вбудованого графічного редактора Microsoft Word, об’єднуються за допомогою функції «Групування». Шрифт набору в надписах рисунка – Times New Roman. Розмір шрифта в надписах рисунка – не більше 10 pt. Міжрядковий інтервал в надписах рисунка – одинарний.
Таблиці розташовуються у відповідних місцях тексту статті (після першого згадування) та мати послідовну нумерацію (Таблиця 1, Таблиця 2,…). Якщо в тексті одна таблиця, нумерація не потрібна. Таблиця обрамляється лініями однакової товщини (0,75 pt). Надпис таблиці розташовується над таблицею. Вирівнювання таблиці– по центру. Шрифт набору в таблиці – Times New Roman. Розмір шрифта в тексті таблиці – 9 pt. Міжрядковий інтервал в тексті таблиці – одинарний. Під кожною таблицею та ілюстрацією має бути зазначено джерело. Наприклад: Джерело: Власна розробка автора (Source: Own elaboration).
Формули набирають в редакторі формул, вбудованому в Microsoft Word (наприклад, Equation 3), з наскрізною нумерацією з правого поля. Слід використовувати арабську нумерацію ((1), (2)…). Формула вписується в таблицю з двох стовбців та однієї строки. В першому стовбці розташовується формула, у другому – нумерація. Вирівнювання формули – по центру, вирівнювання нумерації – по правому краю. Нумеруються тільки ті формули, на які є посилання в тексті статті. Розшифровка змінних у формулі оформлюється у вигляді списку, кожна змінна з нового рядка. Перед першою змінною пишеться слово «де» та відбивається табуляція. Між змінною та розшифровкою ставиться тире.
Реферат (Abstract) англійською мовою – від 1800 до 3000 знаків. Реферат є коротким описом статті, може публікуватися самостійно, у відриві від основного тексту, а отже, має бути зрозумілим без звертання до самої роботи. Реферат – готується для закордонних реферативних баз даних та аналітичних систем і є основним джерелом інформації у інформаційній системах і базах даних, що індексують журнал, а також у пошукових системах. Має складатися з короткого повторення структури статті, що включає вступ, мету та завдання, методи, результати, висновок.
Список літератури (References). References оформлюється англійською мовою згідно стандарту APA 7th. Детальні інструкції: 1, 2, 3, 4, 5
Рекомендоване число джерел для оглядової статті від 15 до 50, для аналітичної – від 10 до 20. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на першоджерело.

Кращі практики

Рекомендована структура наукової статті:

Вступ (проблематика, актуальність, зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями, огляд літератури)
Мета та завдання
Методологія дослідження
Виклад основних результатів та їх обґрунтування
Висновки та перспективи подальших досліджень.
Список літератури

Вступ

Вступ – це фундамент наукової статті, який одночасно виконує кілька завдань: пояснює чому тема є важливою, окреслює поточний стан наукового пошуку, виявляє новизну роботи та формулює її цілі. Заявляти про актуальність і новизну дослідження недостатньо – їх треба доводити. Інструментом такого доведення є критичний аналіз не менше 15–20 наукових публікацій останніх 3–5 років з міжнародних рецензованих журналів. Перевагу варто надавати джерелам із баз Scopus та Web of Science від провідних видавців – Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor & Francis, IEEE, MDPI, SAGE Publications. Вступ має переконливо показати, що міжнародна наукова спільнота активно досліджує порушену тему. Обов’язковим є аналіз того, що вже досліджено і які питання досі залишаються без відповіді. Саме виявлені прогалини стають підставою для обґрунтування наукової новизни – нова робота подається як відповідь на ці нерозв’язані проблеми. Завершує вступ чітке формулювання мети та завдань дослідження. Вони не просто декларуються, а органічно випливають з проведеного огляду літератури і спрямовані на заповнення виявлених прогалин.

Методологія дослідження

Цей розділ описує загальний алгоритм розв’язання без прив’язки до конкретних числових даних. Читач має чітко розуміти: що було вихідним матеріалом, як складна проблема розбивалася на етапи, які операції виконувалися і яким чином отримано підсумковий результат. По суті, методологія відображає дизайн дослідження – цілісну і логічно узгоджену систему рішень щодо того, що, як і за яких умов вивчалося. Вона охоплює вибір об’єкта, постановку гіпотез, підбір методів, порядок збору й аналізу даних та способи перевірки результатів. Прозорість і внутрішня узгодженість цих елементів – запорука наукової достовірності та відтворюваності. Будь-який інший дослідник повинен мати змогу відтворити дослідження, спираючись виключно на методологію, без звернення до інших частин статті. Лише тоді результати можна вважати науково валідними.

Виклад основних результатів та їх обґрунтування

У цьому розділі викладаються виключно фактичні дані, отримані в ході дослідження. Кожен результат має бути описаний достатньо детально, щоб читач розумів як він був отриманий і як пов’язаний із дослідницькими питаннями, поставленими на початку роботи. Порядок викладу має відповідати логіці методологічного розділу. Таблиці, графіки та діаграми є важливим інструментом представлення даних. Вони мають доповнювати текст, а не повторювати його. Кожен візуальний елемент повинен мати чіткий заголовок і пояснення, достатні для самостійного розуміння без звернення до основного тексту.
Усі графічні матеріали нумеруються або позначаються літерами. Обов’язково вказуються одиниці вимірювання, межі точності та можливі похибки. При статистичній обробці наводяться середні значення, стандартні відхилення, рівні значущості та інші ключові показники надійності. При поданні результатів емпіричних досліджень – опитувань, інтерв’ю, експериментів – вказуються кількісні характеристики вибірок і можливі відмінності між групами, що можуть впливати на висновки. Якщо частина матеріалів потребує окремого представлення – додаткові розрахунки, альтернативні аналізи – їх розміщують у додатках або роблять доступними онлайн для забезпечення прозорості.
Далі власні результати зіставляються з публікаціями провідних міжнародних журналів – насамперед за останні 3–5 років. Важливо показати в чому дослідження збігається з існуючими підходами, а в чому відрізняється, які суперечності або прогалини воно усуває. Такий порівняльний аналіз підсилює аргументацію новизни роботи. Необхідною є також відверта розмова про обмеження дослідження – розмір вибірки, точність вимірювань, репрезентативність даних, припущення в моделюванні тощо. Визнання обмежень не послаблює роботу, а навпаки підвищує довіру до неї з боку наукової спільноти.
У завершальній частині формулюються практичні рекомендації та прикладне значення результатів – для фахівців, управлінських структур або майбутніх досліджень. Розділ завершується окресленням перспектив подальшого вивчення теми: які питання залишились відкритими, які нові методи або підходи варто застосувати. Це забезпечує природний перехід до висновків і стимулює подальший науковий пошук.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Розділ висновків підсумовує результати виконання кожного із завдань дослідження за принципом «завдання – результат». Текст має бути компактним і вичерпним, без повторення обговорення і без введення нових даних. Починати слід із стислого переліку ключових знахідок по кожному завданню. Наприклад, якщо завданням було встановити залежність між показниками – у висновках чітко стверджується чи підтверджено цю залежність і в чому полягає новизна отриманого результату. Так само формулюються підсумки для кожного наступного завдання із зіставленням з вихідними гіпотезами. Після викладу конкретних результатів окреслюється їхнє значення. Для прикладних досліджень – як висновки можна застосувати на практиці: у виробництві, управлінні, аналітиці. Для теоретичних – які концептуальні підходи були розвинені або переосмислені. Завершують розділ перспективи подальших досліджень: які аспекти залишились поза увагою, які нові завдання виникли, які методи варто залучити в майбутньому. Це підкреслює цілеспрямованість наукової діяльності автора і відкриває шлях до наступних публікацій.

Список літератури

Список джерел має бути збалансованим: основу складають сучасні публікації з міжнародних рецензованих журналів за останні 3–5 років, що відображають актуальний стан галузі. Класичні праці старші за 5 років доцільно цитувати лише тоді, коли закладені в них ідеї чи методи не мають більш актуальних аналогів. Джерела мають бути різноманітними. Поруч з науковими статтями цінними є офіційні статистичні та адміністративні дані з державних реєстрів. Роботи молодих дослідників, опубліковані в авторитетних рецензованих виданнях, також заслуговують на цитування. Натомість слід уникати непрецензованих препринтів і сумнівних інтернет-ресурсів. Тези конференцій, як правило, не є повноцінними науковими роботами – їх невеликий обсяг не дозволяє представити повний аналіз, методологію і верифікацію результатів, а рецензування часто є формальним. Посилатися на них варто лише у виняткових випадках, коли інформація унікальна і недоступна в інших джерелах. Надмірне цитування тез знижує академічну вагу статті.

Кількість джерел

Достатня кількість джерел – важлива складова академічної доброчесності. Наведені нижче рекомендації стосуються статей обсягом близько 4000 слів і базуються на практиках провідних видавців. Прикладні дослідження. Для вузькоспеціалізованих тем може вистачити 15–20 джерел, однак для більшості технічних і міждисциплінарних робіт оптимальним є діапазон 25–40. Джерела мають бути переважно сучасними і походити з журналів, індексованих у Scopus або Web of Science.

В оглядових статтях мінімальна кількість джерел – 30, проте на практиці їх буває від 30 до 75 залежно від теми. Джерела мають бути релевантними, актуальними і авторитетними.